Він просто опустив їх у чашку з гарячою водою… Він – це другий імператор Китаю Шень-нун. Вони – це листочки чайного дерева. А було це десь у 2737 році до н.е. Ось так волею випадку чи банальної цікавості з’явився напій, який нині має статус найпоширенішого у світі і якому приписується безліч лікувальних властивостей.
З нагоди Міжнародного дня чаю, що припадає на 21 травня, ми поспілкувалися із лікарем-педіатром амбулаторії №4 ЦПМСД №1 Вікторією Базіною, поцікавившись, чи насправді цей напій такий корисний, які недуги він ладен приборкати і чи є певні перестороги для чаювання.
Про те, що різні сорти чаю мають цілющий ефект, було помічено ще в сиву давнину. Вважалося, що цей напій знімає втому, зігріває від холоду, рятує від спеки, нейтралізує вплив отрути, регулює роботу печінки й селезінки, сприяє зменшенню ваги. Китайці взагалі створили своєрідний культ чаю, його вони називали «вогнем життя».
Благотворні властивості чаю, помічені з давніх-давен, підтверджуються висновками сучасних учених. Водночас вони переконують, що це далеко неповний перелік позитивчиків, які дарує ароматний трунок людству.
Власне, чай:
- зміцнює шлунок і статеву систему;
- має потогінну та сечогінну властивості;
- заспокоює серцебиття;
- полегшує дихання;
- очищує кров;
- покращує колір шкіри обличчя.
«Чай недарма називають подарованим природою еліксиром життя, бо він унікальний за своїм складом та вмістом вітамінів, – каже наша співрозмовниця. – У різних сортах чаю закумульовано до 130 цілющих компонентів, майже половина з яких є екстрактивними речовинами, тобто вони утворюються під час поєднання з окропом, а людина отримує їх у процесі чаювання. Дубильні речовини, як-от: таніни, катехіни, а також ефірні олії позитивно впливають на організм людини. Тонізувальна дія цього напою зумовлена наявними в ньому алкалоїдами – кофеїном і теоброміном. Крім того, чай – наче клондайк вітамінів (у ньому представлені A, B1, B2, пантотенова кислота, P, PP, K, С). До речі, у свіжих чайних листках учетверо більше аскорбінової кислоти, ніж у сокові лимона й апельсина».
Проте не треба, довідавшись про чудодійність чаю, скупляти все, що потрапить під руку з надією істотно зміцнити своє здоров’я. Головна проблема в тому, що на магазинних полицях нерідко представлені чаї низької якості. У дешевих сортах брак корисних компонентів виробники заміщують барвниками й ароматизаторами. А вони, як відомо, користю похизуватися не можуть.
До того ж чаювати дуже часто – так само не надто слушна ідея, бо в усьому має бути міра, до чаю це правило теж застосовується. Тож лікарка радить:
- пити чай тільки свіжозавареним (за 20 хвилин після приготування в ньому починають окислюватися ароматичні складники, фенол, ліпоїди, ефірні масла);
- зважати на те, що тривале пиття чорного чаю спричиняє пожовтіння зубів, а зелений чай у великих обсягах руйнує зубну емаль;
- не надто захоплюватися міцним чаєм, бо там міститься чимало кофеїну й теїну, а вони ладні стимулювати головний біль, безсоння, впливати на роботу серця;
- людям, що страждають закрепами, відмовитися від вживання зеленого чаю, оскільки він має закріплювальний ефект;
- так само слушно обмежити пиття зеленого чаю гіпотонікам, бо такий напій додатково знижує артеріальний тиск;
- не варто давати чай взагалі малятам до 2 (а ліпше 3) років;
- із 3-річного віку малюкові можна потроху пити неміцний чорний чай (виключно в першій половині дня);
- зелений чай у раціоні дитини може з’явитися тільки після досягнення 10–12 років.
