Діти (особливо підліткового віку) по-різному реагують на свою вагу. У багаторічній практиці дільничного педіатра амбулаторії №4 ЦПМСД №1 Наталії Савченко, з якою ми зустрілися з нагоди Міжнародного дня без дієт, траплялися випадки, коли юні пацієнти так сильно хотіли відповідати нав’язаним канонам краси, що ладні були довести себе до анорексії, а були й такі, хто зовсім не зважав на потребу в збалансованому харчуванні та фізичних навантаженнях, що призводило до ожиріння.
«Обидві ці крайнощі украй негативно позначаються на здоров’ї незрілого молодого організму, – каже Наталія Дмитрівна. – До необдуманого схуднення більше схильні дівчатка. Під впливом усіляких інстаграмів, надивившись на моделей, що ходять подіумами та рекламують різні товари, юнки, яким 13–15 років, відмовляються від їжі, обирають безглузді дієти й не замислюються над тим, що буде потім».
А для незміцнілого організму голодування/незбалансований раціон можуть стати великою проблемою на все подальше життя. Це й депресія, і негаразди із суглобами, і метаболічні захворювання, і різні інфекції, і серйозні гормональні порушення, що здатні розвинутися у хвороби статевих органів, а вони зі свого боку спровокувати безпліддя.
Лікування від анорексії – тривале та комплексне. Залежно від стадії захворювання воно може включати не лише медикаментозні процедури та дієтичне харчування, а і психологічну допомогу.
Разом із тим, за спостереженнями педіатра, хлопчики-підлітки нерідко ігнорують надлишкову вагу.
«Ця проблема набула серйозного поширення з появою COVID-19, коли люди вимушено зачинилися в чотирьох стінах, а діти отримали максимальний доступ до гаджетів, бо там сконцентрувалося і навчання, і розваги, – пояснює Наталія Савченко. – Рухливість зійшла майже нанівець, водночас калорійність страв не зменшилася, а то і зросла».
Зайва вага в дитини – один із чинників розвитку складних захворювань у подальшому. Серед них: метаболічний синдром, бронхіальна астма, неалкогольна жирова хвороба печінки, проблеми з репродуктивною функцією, порушення опорно-рухового апарату, психологічні розлади тощо.
За словами Наталії Савченко, щоби вага була оптимальною, треба мати щоденні фізичні активності, а також харчуватися здоровою їжею. Слушно відмовитися від випічки (печива, булочок, тістечок), ковбасних виробів (сардельок, сосисок). Вони «нашпиговані» трансжирами, які жодної користі організму не дають. Натомість ліпше вживати хліб із висівками, тушковане/варене м’ясо (яловичина, свинина), рибу, молочні продукти. У раціоні дитини має бути вдосталь овочів та фруктів. Організм, що розвивається, потребує білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, а левова їх частина потрапляє в нього якраз таки з їжею.
Якщо батькам самотужки складно «достукатися» до власної дитини, що над усе воліє схуднути, або, навпаки, не зважає на зайві кілограми, то ліпше звернутися до сімейного лікаря/педіатра й разом напрацювати механізм дій, щоби не допустити негативних наслідків, до яких нерідко призводить необдумане харчування.
