Щосекундна тривога за найрідніших людей, які щомиті ризикують собою на війні… Цей стан відомий, либонь, усім українцям. Як опанувати себе? Як навчитися жити з постійним страхом за тих, хто нас нині захищає? На ці надскладні запитання шукаємо відповіді із психологинею Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 Оксаною Горлач.
За її словами, хвилюватися за близьку/кохану людину в умовах війни – абсолютно природно. Утім, украй важливо знайти своєрідний баланс, який не дасть змоги паніці та нав’язливому відчуттю, що щось погане неодмінно станеться, повністю опанувати людиною.
«Звісно, радити значно легше, ніж зробити, – відверто каже Оксана Василівна. – Тим не менш, психологи низки країн, де в той чи інший період часу точилися бойові дії, одностайні в тому, що треба і можна навчитися переживати “дозовано”, інакше – ментальний злам неминучий».
Задля цього насамперед необхідно прийняти той факт, що ви не можете зменшити рівень небезпеки для рідної людини, яка перебуває на фронті. Проте ви можете стати її джерелом натхнення, спокою, віри, любові…
Оксана Горлач наголошує, що доречно заздалегідь домовитися про зв’язок: у які дні та години можна телефонувати/писати військовому, а також як діяти, якщо у зазначений час він/вона не відповів/ла. Про всяк випадок слушно мати контакти кількох побратимів, когось із командування військової частини, але не треба їх тривожити, щойно ваш абонент опинився «поза зоною досяжності». Зачекайте й не накручуйте себе. Можливо, оборонець просто наразі не може відповісти. Повірте: найперше, що він/вона зробить, коли матиме доступ до зв’язку, – сконтактує з вами.
Щоби не зануритися цілковито у стан тривоги та страху, згадайте про те, що маєте певні зобов’язання перед іншими людьми (батьками, дітьми), що десь навчаєтеся/працюєте тощо. Зосередьтеся на цьому. Ви маєте зберегти той звичний світ, у який воліє повернутися з війни ваш захисник/захисниця.
Не соромтеся попросити ментальної розради. Підтримати можуть друзі, незнайомці, чиї близькі нині теж боронять Україну, психолог. Можна також скористатися слушними рекомендаціями, зібраними на національній платформі ментального здоров’я «Ти як?» – https://www.howareu.com/.
Не відмовляйтеся від корисних довоєнних звичок, адже до війни хтось бігав щоранку, хтось ходив на прогулянки в парк, хтось відвідував спортзал… Поверніть ці активності у своє життя, вони допоможуть тілу вийти зі стану ступору, відволіктися від тривожних думок, «перемкнутися».
