Уже п’яте покоління Іваніщенків віддано служить людям, опікуючись їхнім здоров’ям. Загальний стаж цієї династії в медицині сягає понад 430 (!) років. 10 представників родини стали на лікарську стежку і стовідсотково на цьому не зупиняться. Принаймні так вважає Ярослав Іваніщенко – сімейний лікар амбулаторії №7 ЦПМСД №1, з яким ми зустрілися напередодні найголовнішого свята його роду – Дня медичного працівника.
Усе почалося в далекому 1885 році, коли прадід нашого співрозмовника став земським лікарем на Полтавщині. А потім завирувало життя, сплітаючи воєдино віддані медицині долі: прабабуся – помічниця лікаря, провізор, її сестра – медична сестра Червоного Хреста, дідусь – військовий лікар, невропатолог, бабуся – терапевт, батько – цитолог, ненька – мікробіолог (обоє до того ж – викладачі).
Сам Ярослав Георгійович уже з 14 років набував досвіду, працюючи санітаром, бо точно знав свою головну життєву мету. «Я мріяв стати гарним лікарем, заслужити щиру довіру пацієнтів, а для цього треба дуже й дуже багато працювати та вчитися», – каже він.
Під час студентства в Українській медичній стоматакадемії Ярослав Іваніщенко зустрів своє щастя на ім’я Тетяна, яка, до речі, теж походить із лікарської сім’ї. Її мама – стоматолог, а сестра – терапевт.
Чимало років подружжя Іваніщенків дбало про гарне самопочуття жителів Полтавської області. Ярослав Георгійович і Тетяна Вікторівна, між іншим, долучилися до плеяди лікарів, які першими опанували сімейну медицину (ще у 2000-му). Останнє десятиріччя родина мешкає в Сумах, нині працюють у ЦПМСД №1: чоловік – в амбулаторії №7, а дружина – у 5-й.
Водночас історія цієї виняткової лікарської династії буде неповною, якщо не згадати, що їхній старший син Андрій – лікар-інтерн амбулаторії №5, наразі він боронить нашу державу в лавах ЗСУ. Молодший син Антон поки що здобуває вищу освіту. І де б ви думали? Звісно ж, у медінституті.
Принагідно вітаємо лікарську родину Іваніщенків, співробітників Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 та всіх, для кого медицина стала сенсом життя, із професійним святом. Нехай легко досягаються заплановані фахові вершини, а побутові задуми – і поготів. Зичимо, щоби вас оточувало якомога більше щастя та радості! Хай віра й оптимізм і на крок від вас не відстають! Хай пацієнти менше хворіють і якнайшвидше одужують, та й самі тримайтеся – недугам не піддавайтеся!
