Майже сорок років тому британський генетик Алек Джеффріс довів винятковість спіральної структури дезоксирибонуклеїнової кислоти, яку всі ми звично називаємо ДНК. Цей висновок був настільки приголомшливим, що з такої нагоди на календарі почали позначати ще одну знаменну подію – День відкриття унікальності ДНК, і випадає вона на 3 вересня.
До речі, відразу слушно зауважити, що наявність дезоксирибонуклеїнової кислоти – такої собі скарбниці генетичної інформації – було передбачено дещо раніше (в 1953 році) ученими Френсісом Кріком та Джеймсом Уортсоном. А от ґрунтовний аналіз і докази винятковості ДНК – то вже справа рук (чи то пак розуму) Джеффріса.
Завдяки йому генетика, медицина, криміналістика, історія зробили колосальний прорив. Наприклад, з’явилася можливість за допомогою генетичних відбитків визначати ступінь спорідненості між людьми, доводити/спростовувати причетність до злочинів і навіть досліджувати походження цілих народів… І треба ж усього одна волосина, крапля крові чи слини. Фантастика!
Прикметно, що:
у вас і ваших батьків 50% загального ДНК;
щоби зберегти всю відцифровану інформацію на планеті, треба лише 2 грами ДНК;
ДНК «живе» надзвичайно довго, період її напіврозпаду – понад пів тисячоліття.
