Скількох малят вона тримала на руках/пестила/заспокоювала/розраджувала/, водночас виконуючи свої безпосередні обов’язки дільничної медсестри, навряд чи хтось достеменно порахує. Не береться за цю справу й сьогоднішня ювілярка Раїса Журенко. «Та і для чого? – усміхаючись, каже вона. – Головне – щоб здоровенькими дітки зростали». Як і кожна жінка, іменинниця не надто охоче афішує свій вік, а от про професійний досвід натхненно зауважує: «Понад пів століття в професії».
Бути медичною сестрою (причому якраз-таки дитячою) Раїса Петрівна не просто хотіла, а мріяла. «Називайте, як хочете: покликання, прагнення, любов… Усі ці слова підходять, бо в юності я якнайбільше хотіла стати тією, ким стала. І жодного (повірте, жодного) разу в житті навіть на мить не засумнівалася у своєму виборі», – зізнається жінка.
Молоді матусі, які обслуговуються в амбулаторії №4 Центру первинної медико-санітарної допомоги №1, прекрасно знають Раїсу Журенко, бо вона й добрим словом підбадьорить, і мудру пораду надасть, та й, звісно, усе, що стосується її щоденних завдань, виконує пречудово.
І на вакцинацію запросити, і про запланований огляд нагадати, і профілактичні настанови з догляду за новонародженими надати, і масаж зробити, і гімнастичні вправи для різних вікових періодів продемонструвати, і про прикорми розповісти, і…, і…, і…
Раїса Петрівна дуже тішиться, коли в амбулаторію приходять ті, кого свого часу вона колисала, а тепер ті малюки вже самі батьками стали. «Придивляються – упізнають. Обіймаємося, радіємо. Одним словом, життя триває!» – тішиться іменинниця.
А ще вона неймовірно пишається своєю онучкою, яка, дивлячись на бабусю, теж вирішила стати медиком. «”Заразила” я її медициною», – сміється Раїса Журенко.
Сердечно вітаємо Раїсу Петрівну з ювілейною весною! Хай здійсняться заповітні мрії! Хай множиться все те, що дарує задоволення і щиру усмішку! Будьте здорові та щасливі!
