В умовах, коли вже понад рік точиться повномасштабна війна, коли жоден із нас, українців, не почувається в безпеці, бо ворог нещадно нищить усе, до чого тільки ладен дотягнутися, стрес став невід’ємною частиною нашого життя…
Напередодні Дня обізнаності про стрес, що припадає на 16 квітня, ми звернулися до психолога Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 Оксани Горлач із проханням надати кілька дієвих порад, як опанувати себе, повсякчас перебуваючи в стані підвищеної тривоги…
Оксана Василівна зауважує, що помірний стрес люди переживають вельми часто через якісь буденні обставини, однак тут діє принцип: сталося – забулося/врегулювалося – знову все Ок. А от у нинішніх умовах уже йдеться про серйозні, розтягнуті в часі потрясіння, і вони, на жаль, можуть мати негативний вплив як на психічне, так і фізичне здоров’я.
«Стрес у малих дозах – норма, із хронічного стресового стану необхідно ʺвиборсуватисяʺ, – каже співрозмовниця. – Щоби взяти в шори (або принаймні мінімізувати) відчуття небезпеки, доцільно ʺвідштовхнутиʺ його якнайдалі, розподіливши свій час так, щоби на ʺстресуванняʺ його банально не залишилося».
Для цього психолог радить:
- менше «сидіти в телефоні» (смартфони/ноутбуки/планшети нині є основним джерелом отримання інформації, а отже, і тривоги. Чим довше ми в них «залипаємо», тим гірший наш психологічний стан, а рівень стресу – вищий);
- дбати про себе (той час, який ви вивільните, відмовившись від безперервного гортання стрічки новин, подаруйте собі. Сходіть на прогулянку, прийміть ванну, почитайте книгу, проведіть час із родиною/друзями, займіться йогою… Що завгодно, лишень би ви бодай на якийсь час відволіклися);
- сформувати список справ, обов’язково зазначити терміни їхнього виконання і, звісно ж, дотримуватися складеного графіка;
- частіше обійматися (людський дотик може мати заспокійливий ефект і допомогти краще впоратися зі стресом, зокрема, доведено, що обійми «вгамовують» прискорене серцебиття та підвищений кров’яний тиск);
- займатися спортом (регулярні фізичні вправи сприяють зменшенню стресу й полегшують симптоми тривоги та депресії);
- правильне харчування (слушно обмежити споживання страв та напоїв із високим ступенем обробки, натомість у раціон треба ввести більше цільних продуктів: овочів, фруктів, бобів, риби, горіхів);
- менше кофеїну (ця хімічна речовина, що міститься в каві, чаї, шоколаді та енергетичних напоях, стимулює нашу центральну нервову систему. Споживаючи кофеїн надмірно, ми зазвичай погіршуємо свій сон, а отже, і посилюємо відчуття тривоги).
«Це прості рекомендації, які мають зарадити більшості людей, що вимушено занурені в хронічний стресовий стан, – зазначає Оксана Горлач. – Якщо ж протягом тривалого часу самотужки не вдається впоратися із відчуттям небезпеки, варто звернутися по допомогу до спеціалістів».
