Цукрозамінники: ЗА і ПРОТИ

Цукрозамінники: ЗА і ПРОТИ

Лікарі Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 не втомлюються наголошувати: треба їсти/пити менше солодкого. Зіпсовані зуби та надлишкова вага – лише першочергові наслідки, за якими «майорять» значно серйозніші: цукровий діабет, підвищений кров’яний тиск, захворювання печінки тощо.

З появою цукрозамінників чимало з нас на радощах видихнули, бо, мовляв, тепер можна балувати себе солоденьким без шкоди для власного здоров’я. Ще б пак, на етикетках же написано «Не містить цукру». Але чи насправді все так гладко з підсолоджувачами? Нумо розбиратися.

Замінники цукру бувають природного та синтетичного походження. Однак усі вони мають як аргументи ЗА, так і докази ПРОТИ.

Власне, до когорти найпопулярніших натуральних солодких добавок належать:

  • сорбіт (є в горобині, абрикосах, яблуках; із плюсів – сприяє поліпшенню мікрофлори кишківника, із мінусів – його калорійність на 50% вища ніж у звичайного цукру, споживаючи сорбіт у великих кількостях, є ризик виникнення нудоти, здуття живота й розладу шлунка);

  • фруктоза (міститься у квітковому нектарі, фруктах, ягодах, меді й насінні рослин; на смак солодша за цукор орієнтовно в півтора рази, але на 30% менш калорійна; не спричиняє серйозних стрибків рівня цукру в крові, проте збільшує вміст жирів у печінці);

  • ксиліт (його чимало в лушпинні бавовняного насіння і кукурудзяних качанах; солодший за цукор у 1,2 раза, а за калорійністю – у півтора, може спровокувати підвищене газоутворення та проносний ефект);

  • стевія (у 200 разів солодша за цукор і водночас безкалорійна, допустима доза на добу – до 4 мг на кожний кілограм маси тіла; до її позитивних характеристик можна віднести нормалізацію артеріального тиску та роботи шлунково-кишкового тракту; вміст антиоксидантів і калію, виведення токсинів, зниження рівня шкідливого холестерину, із негативного – специфічний смак, який не кожному до вподоби);

  • еритреї/еритрит/«динний цукор» (рівень солодкості – 70%, як порівняти зі смаком цукру, має низьку калорійність, нешкідливий за умови правильного споживання, проте вельми вартісний).

Розмаїття синтетичних підсолоджувачів теж чимале. Усе вони є хімічними сполуками, що не містять зовсім або мають обмаль калорій. Найпоширеніші:

  • сукралоза Е955 (добова норма – 15 мг/кг ваги);

  • аспартам E951 (під час нагрівання розкладається на амінокислоти й метанол, який є отрутою, через що не рекомендується для використання в стравах, які термічно обробляються);

  • сахарин Е954 (допустимий рівень добового споживання – 5 мг на один кілограм маси тіла);

  • цикламат Е952 (добовий максимум – 11 мг на один кілограм ваги);

  • адвантам (не змінюється під час термічної обробки, придатний як замінник цукру у випічці);

  • ацесульфам КЕ951(безпечна добова доза – 15 мг на один кілограм маси тіла; можна застосовувати для приготування їжі).

Споживати цукрозамінники чи ні – вибір особистий. Важливо – уважно вивчити всі ЗА і ПРОТИ, після чого обрати ту добавку, яка найбільше підходить вашим смаковим вподобанням та водночас не зашкодить здоров’ю. Щоби не помилитися, вельми доречно поцікавитися думкою свого сімейного лікаря. Він охоче допоможе підібрати оптимальний варіант. І головне – ніколи не перевищуйте граничну норму споживання.

Вам також має сподобатись...