25 липня – Всесвітній день запобігання утопленню. Щороку у світі, згідно з даними ООН, вода забирає життя майже 236 тисяч людей, і вельми часто, якби поруч опинилися ті, хто знав, як зарадити в такій ситуації, трагедії вдалося б уникнути…
Тож сьогодні ми запросили до розмови сімейну лікарку амбулаторії №1 ЦПМСД №1 Анастасію Нагорну, з якою обговорюємо правила поведінки на воді та принципи надання допомоги тому, хто тоне.
За словами Анастасії Олександрівни, у літню пору відпочинок на пляжі/біля водойм приваблює велетенську кількість людей, проте варто усвідомлювати: вода – це не тільки релакс і порятунок від спеки, це ще й ризики, на які треба зважати.
Отже, дотримуйтеся простих рекомендацій:
плавайте лише в дозволених місцях, поблизу яких обладнано пляжі;
відпочивайте на воді у світлий час доби;
не стрибайте у водоймище там, де невідомі глибина та стан дна;
не запливайте за дозвільні мітки/буйки;
перебувайте на безпечній відстані від моторних човнів та інших плавзасобів;
не дозволяйте дітям купатися самостійно, пірнати, довго затримувати дихання під водою;
не заходьте у воду в стані алкогольного сп’яніння.
«Якщо ви стали свідком, як людина тоне, то насамперед покличте на допомогу, – наголошує сімейна лікарка. – Якщо поруч опиниться досвідчений рятувальник, то він вочевидь ліпше за вас впорається із ситуацією. Якщо такого не знайшлося, то оперативно проаналізуйте, наскільки добре ви плаваєте самі, який у вас поточний фізичний стан. Це вкрай важливо, бо інакше – можна й самому піти під воду».
Щоби не стати заручником потопельника:
треба запам’ятати з берега місце, де людина почала тонути, щоб, опинившись у воді, зорієнтуватися, де саме шукати;
до того, хто тоне, слушно наближатися ззаду й виключно з якимось плавзасобом (у нагоді стане будь-що, що може виконати функцію поплавка, навіть порожня пластикова пляшка);
постраждалого до берега необхідно доправити, тримаючи за волосся/під пахвами й перевернувши обличчям догори.
Якщо самопочуття людини, яку витягли з води, насторожує, то невідкладно викликайте екстрену медичну допомогу за номерами 103 або 112.
Тим часом:
перевірте, чи дихає потопельник, скориставшись принципом «чую, бачу, відчуваю»;
якщо дихання не прослідковується – затисніть людині ніс та видихніть повітря їй у рот до підйому грудної клітки, провівши таку процедуру 5 разів поспіль;
якщо дихання однаково немає – треба зробити натискання на грудну клітку (для цього покладіть свої долоні одна на одну посеред грудної клітки постраждалого, випряміть руки в ліктях і натисніть на них вагою власного тіла).
Таких натисків має бути 30. Потім – 2 штучні вдихи. Якщо дихання не відновлюється – повторюйте цикл за циклом, допоки людина не почне дихати самостійно/не приїдуть медики. Дітям реанімаційні заходи проводяться у співвідношенні 15:2.
Коли людина отямилася, її треба зігріти, накривши чимось сухим (полотенцем/ковдрою).
«Щиро сподіваюся, що надані рекомендації вам не знадобляться, а відпочинок біля води даруватиме лише гарні враження, – каже Анастасія Нагорна. – Тим не менш, поінформований – отже, озброєний. Ба більше, якщо йдеться про екстрені ситуації, у яких від правильності вчинків залежить людське життя».
