Зайва вага – проблема, знайома багатьом. Хтось прагне з нею боротися, хтось, зробивши кілька не надто впевнених спроб, опускає руки, мовляв, проти природи не попреш, а хтось навіть не намагається… Однак усі, як один, помічають, що надлишкові кілограми заважають повноцінно жити та неабияк впливають на загальне самочуття.
У Всесвітній день боротьби з ожирінням разом із педіатром – сімейною лікаркою амбулаторії №6 ЦПМСД №1 Оксаною Олексюк аналізуємо ризики, які несе нашому здоров’ю надмірна маса тіла, а також обговорюємо способи, як вирватися із тенет гладшання.
За словами Оксани Леонідівни, ожирінням вважається вага, яка за рахунок жирової тканини перевищує норму на понад 10%, а норма зі свого боку вираховується, опираючись насамперед на вік, стать, зріст людини.
«Ожиріння має різну природу, воно може бути як самостійним захворюванням, так і ознакою якоїсь іншої серйозної недуги, – пояснює лікарка. – Утім, і в тому, і в іншому випадку причина набирання зайвої ваги однакова – надлишкове харчування».
Усе просто:
- якщо людина завдяки їжі отримує кількість енергії, що є рівнозначною тій, яку витрачає для забезпечення своєї життєдіяльності, – маса тіла стабільна;
- якщо під час харчування надходить менше енергії, а витрачається більше – людина худне;
- якщо енергетична цінність їжі перевищує добову потребу організму – людина гладшає (прикметно, що навіть коли споживати зайві 5%, то протягом року можна додати у вазі 5–10 кг).
Оксана Олексюк зауважує, що профілактика ожиріння є не менш важливою, ніж запобігання виникненню будь-яких інших хвороб. Тож вона радить регулярно відвідувати персонального лікаря, де, крім базового огляду, обов’язково приділяти увагу власній вазі, індексу маси тіла.
«У разі потреби особистий лікар допоможе відкоригувати раціон, орієнтуючись зокрема на історію хвороб, схильність до алергії тощо. Це надважливо, адже, худнучи бездумно, можна завдати серйозної шкоди своєму організму», – наголошує Оксана Леонідівна.
Водночас вона має низку загальних рекомендацій, які сприяють тому, щоби зберігати гарну фізичну форму. Отже, занотовуймо!
- Харчуватися слушно 4–5 разів на день невеликими порціями (більшу частину їжі – у першій половині дня).
- Інтервали між прийманням їжі не мають перевищувати 4 години.
- Вечеряти доцільно не пізніше ніж за 3 години до сну (опісля дуже доречно прогулятися на свіжому повітрі чи зробити щось, що дасть змогу трохи «розігнати» отримані калорії).
- Контролювати енергетичну цінність продуктів (варто бути дуже уважними з простими вуглеводами /передусім солодощами/, які засмічують організм не лише непотрібними жирами, а й холестерином; крім того, не треба надто захоплюватися м’ясними бульйонами й рибною юшкою, а от від алкогольних напоїв усіх різновидів незайве взагалі відмовитися, оскільки навіть незначне споживання спиртного підвищує апетит і сприяє переїданню).
