Сон є незаперечною фізіологічною потребою людини разом із харчуванням, питтям, рухом… І якщо останніми пунктами ми здебільшого не гребуємо, то до нічного відпочинку, на жаль, нерідко ставимося нерозважливо, а дарма… Нагадати людству про це покликаний зокрема і Всесвітній день сну, який має осібну дату на календарі, – 14 березня.
Медики наполягають: сон – це час, необхідний для фізичного та психологічного оновлення організму, регенерації його пошкоджених клітин. Якщо відпочивати замало, процес «омолодження» не буде повноцінним, а отже, з кожною додатковою недоспаною ніччю ми ставатиме дедалі вразливішими до хвороб.
Хронічна нестача сну може:
- погіршити імунітет та пам’ять;
- спричинити ожиріння;
- призвести до стресу;
- підвищити ризики виникнення захворювань серця і судин, діабету, артриту;
- пришвидшити процеси старіння.
Навряд чи нам такі проблеми потрібні, чи не так? Тому о нічній порі:
- забуваємо про роботу (якою б улюбленою/нагальною вона не була);
- відкладаємо на більш слушний час перегляд серіалу/фільму/передачі (якими б цікавими вони не здавалися);
- «відлипаємо» від соціальних мереж (навіть якщо щось там видається дуже терміновим) – і д-о-б-р-е висипаємося.
Під словом «добре» маються на увазі:
- 7 і більше годин сну – дорослим людям (18–65+ років);
- не менш як 8 годин – підліткам (13–18 років);
- 9–12 годин – дітям шкільного віку (6–12 років).
А от зовсім юним варто спати ще більше (не лише вночі, а й удень). Власне:
- дошкільнятам (3–5 років) – 10–13 годин на добу;
- малюкам віком 1–2 роки – 11–14 годин;
- немовлятам (4–12 місяців від народження) – 12–16 годин;
- новонародженим – 14–17 годин.
Тож усім нам тихих ночей та приємних сновидінь!
