21 жовтня маркується на календарі як Всесвітній день йододефіциту. Що це за стан та наскільки негативно він позначається на здоров’ї – розповідаємо далі.
У людському організмі міститься вельми незначна кількість йоду – орієнтовно 15–20 мг, які, так би мовити, закривають мінімальні потреби. Для повноцінного зростання, належного розумового розвитку, гарного обміну речовин запаси цього мікроелемента необхідно регулярно поповнювати у своєму тілі.
Добова потреба в йоді коливається залежно від віку. Зокрема:
малюкам від народження до 6-річчя варто споживати щодня 90 мкг;
дітям 6–12 років – 120 мкг;
жінкам – 150–300 мкг (під час вагітності та грудного вигодовування – 250 мкг);
чоловікам – до 300 мкг.
Якщо в організм потрапляє значно менше йоду, то виникає йододефіцит, який провокує чимало неприємностей зі здоров’ям не лише в малих, а й у дорослих. Серед основних:
затримка росту;
пригнічення інтелекту;
погіршення пам’яті та слуху;
порушення роботи кишківника й обмінних процесів;
підвищення рівня холестерину;
збільшення щитоподібної залози тощо.
У Центрі первинної медико-санітарної допомоги №1 наголошують: профілактика йододефіциту значно простіша й ефективніша за його лікування. Ба більше, що деякі прояви йодного дефіциту є майже незворотними, як-от: розумова відсталість, кретинізм.
Тож спеціалісти ЦПМСД №1 радять пацієнтам застосовувати під час приготування страв виключно йодовану сіль і принагідно збагачувати власний раціон продуктами, що містять зазначений хімічний елемент.
Власне, у пригоді стануть:
морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікра);
морська біла риба (минтай, хек, тріска);
яловичина;
яйця;
молоко;
овочі (картопля, редиска, часник, буряк, томати, баклажани, спаржа);
фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурма);
волоські горіхи.
Дотримання такого нехитрого набору рекомендацій дасть змогу підтримувати у своєму організмі прийнятний рівень йоду.
