Щорічно в березні відбувається просвітницька акція планетарного масштабу – Всесвітній тиждень обізнаності про сіль , до якої традиційно долучається і висококласна лікарська плеяда Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 Сумської міської ради.
Наші фахівці наголошують: нині основним джерелом інформації для суспільства є інтернет , де можна натрапити на силу-силенну суперечливих порад щодо солі. Добре, якщо вони бодай частково близькі до істини, але якщо ні … Отож-бо сьогодні слушна нагода розставити зрештою крапки над «і», розвінчавши популярні міфи та надавши професійні роз’яснення.
🚫 Міф 1: Сіль – це беззаперечне зло.
🟢 Правда: Сіль потрібна людині для повноцінного функціонування. Натрій, який у ній міститься, підтримує баланс рідини й належну роботу органів. Утім, обов’язково має бути міра❗ У надлишку сіль становить небезпеку, зумовлюючи підвищення артеріального тиску, суттєво перенавантажуючи серце та судини, а це великі ризики розвитку інсульту, інфаркту, серцевої недостатності тощо. Отже, злом є не сама сіль, а її надмірні обсяги.
🚫 Міф 2: Якщо не додавати сіль у страви самостійного приготування, то рівень її споживання дорівнюватиме нулю.
🟢 Правда: Якщо їсти виключно те, що готувати на власній кухні і при цьому не приправляти харчі сіллю, то насправді такий ефект можливий. Але чи реально це в сучасному світі? Більшість людей неодмінно споживає готові вироби з супермаркетів: хліб , сир , м’ясні або рибні делікатеси, соуси… А там натрію більш ніж достатньо❗ Загалом 75% солоної спеції щоденно потрапляє в організм якраз-таки з повсякденними магазинними продуктами, тому ми їмо забагато солі, навіть не здогадуючись про це.
🚫 Міф 3: Рахувати кількість солі в раціоні мусять лише літні люди .
🟢 Правда: Контролювати обсяги з’їденої солі варто всім❗ Бо надлишок натрію «не розбирається» , скільки років людині, яка його споживає. Навіть у молодому чи середньому віці можна набути артеріальну гіпертензію та складні серцево-судинні захворювання. До речі, згідно зі статистикою, українці споживають орієнтовно 12,6 грамів солі на добу, що вдвічі перевищує норму, рекомендовану Всесвітньою організацією охорони здоров’я, – не більш як 5 г.
🚫 Міф 4: Гімалайська / морська сіль дуже корисна, тому її можна їсти досхочу.
🟢 Правда: Розрекламована морська сіль на 95–98% складається з хлориду натрію, як і звичайна кухонна . Водночас додаткових мінералів у ній так мало, що про якусь особливу користь годі й думати… Натомість ВООЗ радить віддавати перевагу йодованій солі не лише в побуті, а й у харчовій промисловості. Така приправа є визначальним складником профілактики йододефіциту.
🚫 Міф 5: Виробники приховують інформацію про кількість солі на магазинних харчах.
🟢 Правда: Якщо на полицях супермаркетів виявлено продукти без позначень щодо солі, то це привід звернутися до відповідних інстанцій, позаяк українське законодавство вимагає чітко маркувати товари, відомості щодо їхнього складу є обов’язковими. Зазвичай кількість базового підсилювача смаку відображається на упаковці у графі «Поживна цінність». Робиться це двома способами:
👉 вказується як сіль /NaCl/ (наприклад, на етикетці зазначено: «Сіль: 1,2 г на 100 г продукту»);
👉 позначається як натрій /Na/ (у цьому випадку, щоби вирахувати кількість солі, обсяги натрію треба помножити на коефіцієнт 2,5, тобто якщо продукт містить 0,5 г натрію на 100 г, то це приблизно 1,25 г солі).
☝️ Незайве також звертати увагу на розмір порції, оскільки іноді вміст солі може бути відображений не в розрахунку на 100 грамів продукту, а на одну порцію, вказану на упаковці.
