На 17 липня припадає День татуювання. Такий нетривіальний спосіб прикрашання власного тіла люди почали застосовувати ще в сиву давнину, вкладаючи у шкіропис особливі сенси та вірячи в його магію. З плином тисячоліть тату не розгубили поціновувачів, хоча і противників мають чимало. Ми не воліємо повчати/переконувати, однак навряд чи буде зайвим розповісти про ризики для здоров’я, які здатні спричинити натільні малюнки, а також про способи, як мінімізувати небезпеку.
Сімейна лікарка амбулаторії №5 ЦПМСД №1 Тетяна Сидоренко каже, що, ухваливши рішення зробити татуювання, людина мусить впевнитися в тому, що для такої процедури забезпечені належні санітарно-гігієнічні умови. Так само вона має зважати й на власне самопочуття. Шкіропис можна робити лише за умови, якщо людина здорова. Треба здати загальний аналіз крові, результати якого свідчитимуть про стан імунної системи. Якщо є певні відхилення від норми, то ліпше від задуму набити тату відмовитися.
«Татуювання буває кількох різновидів, проте і класичні (постійні), і тимчасові малюнки несуть загрозу, яка може трансформуватися в інфекційні захворювання, алергічні реакції, хвороби шкіри, запалення лімфатичних вузлів, зараження крові, а також спровокувати розвиток ВІЛ, гепатитів В та С», – наголошує Тетяна Олександрівна.
Будь-який з етапів та елементів нанесення тату є ризикованим:
фарба (для натільного розпису застосовуються барвники, у яких міститься чимало шкідливих речовин, як-от: ртутний сульфід, титан, хром, свинець, кадмій, кобальт, алюміній тощо);
стерильність обладнання та санітарні умови (якщо все ж таки наважилися зробити шкіропис, то обирайте солідні тату-салони, попередньо з’ясувавши їхнє реноме, слідкуйте за тим, щоби під час процедури дотримувалися всі гігієнічні вимоги);
місце набивання татуювання (далеко не на всіх частинах тіла можна робити нашкірний малюнок, тож перед тим, як наважитися на такий крок, порадьтеся з лікарем);
догляд за ділянкою, на яку було нанесено зображення (шкіра після набивання малюнка є відкритою раною і лише ретельне піклування за нею убезпечить від надмірних хворобливих відчуттів та потрапляння інфекції).
Власне, співрозмовниця зауважує: якщо тату зроблене з урахуванням усіх застережень, то процес загоєння зазвичай триває до 10 днів. При цьому вона акцентує увагу, що не можна змочувати місце нанесення татуювання, доторкатися до нього немитими руками, чіпати шкірку, що утворилася. Якщо виникло запалення – невідкладно сконтактуйте із сімейним лікарем, щоби мінімізувати негативні наслідки.
Насамкінець Тетяна Сидоренко додає, що протягом життя погляди змінюються, і вельми часто нашкірний малюнок, який певний час радував, дедалі більше дошкуляє, бо втратив колір, початковий сенс тощо. Тож перед тим, як уперше переступити поріг тату-салону, ще раз обміркуйте значення прислів’я: «Сім разів відміряй – один відріж». Ба більше, повністю позбутися нагадування про обридле тату в подальшому не вдасться. Процедура виведення зображення дуже болісна, а після неї однаково залишаться подряпини та шрами.
