10 листопада у всьому світі святкують День імунізації 
. Саме святкують, бо привід насправді критично важливий. Адже завдяки щепленням нині щороку рятуються мільйони людських життів. Але так було не завжди…
Прикметно, що перші «натяки» на вакцинацію сягають своїм корінням ще ХІ століття. Мудрі буддійські монахи, либонь, вирішили клин клином вибивати 😉 й почали застосовувати зміїну отруту для вироблення імунітету проти укусів плазунів.
Потужна ера імунізації стартувала значно пізніше – в 1796 році, коли англійський лікар Едвард Дженнер розробив вакцину від віспи. Лише уявіть: уже за три роки хворобу, яка давала обмаль шансів на одужання, було приборкано!
Істотно просунутися вперед у царині щеплень дослідникам вдалося протягом ХХ століття, тоді з’явилися вакцини проти поліомієліту, кору, епідемічного паротиту та краснухи.
У наші дні піклуватися про свій імунний захист – легко, швидко і в багатьох випадках цілком безоплатно. Зокрема, в Україні обов’язковою і такою, що фінансується державним коштом, є вакцинація від туберкульозу, гепатиту В, кору, епідемічного паротиту (свинки), краснухи, дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту та гемофільної інфекції типу b (ХІБ-інфекція).
Так само безплатними є вакцини проти COVID-19, хоча вони й не входять до Національного календаря профілактичних щеплень.
Водночас є ще й рекомендована вакцинація, яка здатна створити додатковий імунний «бар’єр» організму. Ідеться про щеплення від грипу, пневмококової та менінгококової інфекцій, ротавірусу, вітряної віспи, гепатиту А та вірусу папіломи людини. Придбати такі вакцини пацієнти можуть самостійно.
