Ще один ексклюзивний представник великої вітамінної «родини» – органічна сполука, позначена літерою К. Чому саме так? Бо цей вітамін відіграє виняткову роль у процесі згортання крові, за медичною термінологією – коагуляції.
Водночас у Центрі первинної медико-санітарної допомоги №1 зауважують, що є і інші бонуси від потрапляння в організм названого вітаміну. Передусім він:
✅ нормалізує діяльність шлунково-кишкового тракту та роботу м’язів;
✅ перешкоджає утворенню каменів у нирках;
✅ має протизапальний ефект;
✅ сприяє збільшенню вироблення інсуліну;
✅ збільшує витривалість під час аеробних навантажень, додає енергії.
Певний відсоток вітаміну К (ідеться зокрема про його підвид К2) утворюється мікрофлорою кишківника, але такої кількості замало, щоби цілком задовольнити потреби людського тіла. Тож вельми слушна думка – почерпнути корисну сполуку з їжі (у такому випадку мається на увазі різновид вітаміну К1).
Найбільше такої природної речовини міститься в:
👉 листках салату та шпинату;
👉 брюсельській і цвітній капусті;
👉 гарбузові;
👉 моркві;
👉 оливковій олії;
👉 свинячій печінці;
👉 молочних продуктах.
Для запобігання дефіциту вітаміну К в організмі варто щоденно споживати 1 мкг на кілограм ваги. Зазвичай люди з’їдають більше – 300–500 мкг на добу. Однак проблеми все ж таки можуть виникнути, якщо сполука взаємодіє з деякими медикаментами. За таких обставин її засвоюваність істотно падає, а тому варто завжди підтримувати тісний зв’язок зі своїм сімейним лікарем.
До речі, про вітамін К саме сьогодні ми розповіли зовсім невипадково 😉. 130 років тому в цей день народився його винахідник – данський біохімік Генрік Карл Петер Дам. За відкриття цієї вкрай важливої органічної речовини він був удостоєний Нобелівської премії.
