Так каже народна мудрість. Однак чи насправді ароматна представниця родини цибулевих така всемогутня з погляду медицини? Обговорюємо це питання напередодні Дня часнику, що святкується 19 квітня, з лікарями ЦПМСД №1.
За їхніми словами, часник і справді не позбавлений лікувальних властивостей, адже рослина має цілу низку корисних складників, як-от: калій, фосфор, цинк, сірка, селен, кальцій, магній, залізо. Плюс – вітаміни А, В, С. До того ж навіть заморожування не позбавляє часник його видатних цілющих «принад».
Науково підтвердженими, звісно, є не всі характеристики, якими наділила цю культуру народна слава 😉. Однак, як то кажуть, диму без вогню не буває 😊. Отож-бо нумо рахувати:
1 – у рослині міститься аліцин, що зупиняє окислення поганого холестерину, тобто позитивно впливає на здоров’я серця (між іншим, саме ця органічна сполука забезпечує специфічний часниковий запах 😜);
2 – завдяки споживанню духмяного вихідця з сімейства цибулевих 🧄 знижується кількість шкідливих ентеробактерій у кишківнику, поліпшується його загальна мікрофлора;
3 – цінні компоненти часнику зміцнюють імунітет, боряться з інфекціями;
4 – помірне вживання захищає від вільних радикалів, запобігає пошкодженню ДНК;
5 – страви з додаванням часнику сповнюють силами та енергією, позбавляють фізичної втоми.
❗️ Водночас раз і назавжди треба закарбувати в пам’яті: міра важлива в усьому. Наприклад, уже згадуваний 👆 аліцин у великій кількості перетворюється з благотворної сполуки на отруту. Він ладен зумовити пошкодження стінок шлунка, спровокувати внутрішню кровотечу, підвищити або знизити тиск до критичного рівня, спричинити печію, діарею тощо. Через це слушно обмежитися споживанням одного зубчика сирого часнику на день. До речі, не варто його їсти натще.
Крім того, не забуваймо про індивідуальні особливості організму, супутні захворювання, поточну терапію, оскільки ця рослина несумісна з деякими медичними препаратами. Більш докладно завжди можна розпитати у свого сімейного лікаря 👩🔬.
