Зазвичай вода 💧 в колодязях / свердловинах, вельми поширених у сільській місцевості, смачніша за ту, що тече з кранів централізованого водопостачання🚰. Утім, це якщо все Ок 👍 з її складом. На жаль, непоодинокими є випадки, коли до джерела через побутові та сільськогосподарські стоки, з оброблених полів тощо потрапляють нітрати, а вони здатні заподіяти серйозної шкоди здоров’ю.
За словами лікарів Центру первинної медико-санітарної допомоги №1, підступність солей нітратної кислоти криється в їхній «непомітності»: забруднена вода залишається прозорою, без запаху, видимих домішок, нормально смакує. Утім (❗️), споживання рідини із вмістом нітратів понад 50,0 мг/л може спричинити водно-нітратну метгемоглобінемію.
Під час цього захворювання гемоглобін під впливом нітратів перетворюється на метгемоглобін, тобто втрачається здатність транспортувати кисень до внутрішніх органів і тканин, порушується робота печінки, нирок, серцево-судинної та нервової систем.
На водно-нітратну метгемоглобінемію передусім вказують:
✅ діарея, нудота, блювання, болі в животі;
✅ задишка, тахікардія;
✅ пожовтіння очей;
✅ синюшне забарвлення шкіри та слизових оболонок;
✅ сонливість, втома, головний біль.
❗️ Тяжкість отруєння нітратами залежить від віку, найбільш уразливими є малюки до 6 місяців.
Безпека води контролюється місцевими органами влади. Якщо в родині, що користується індивідуальними джерелами водопостачання, є діти віком до 3 років, перевірка на вміст нітратів має бути безоплатною. Водночас завжди можна самостійно звернутися до акредитованих лабораторій задля проведення відповідного дослідження.
Щоби зменшити ризики забруднення, доречно щорічно чистити колодязі, підтримувати сталу чистоту поблизу криниць, каптажів, бюветів, а також забезпечити відведення поверхневого стоку. І, звісно, не треба поблизу джерел води використовувати отрутохімікати, мити автомобілі тощо.
