На останню неділю січня (цьогоріч це 25-те число ) випадає Міжнародний день без інтернету . За словами лікарів Центру первинної медико-санітарної допомоги №1, заклик періодичної відмови або бодай дозування свого перебування в онлайні набуває дедалі більшої актуальності, позаяк життя в інтернеті стрімко витісняє реальну комунікацію. Це велетенська проблема нашого часу, що є особливо небезпечною для дітлахів .
Сам по собі інтернет – пречудовий винахід, дуже корисний і часом незамінний. Спершу він вабить дітей та підлітків можливістю дізнатися й побачити якомога більше. Мультфільми, розваги, ігри, спілкування… Утім, не натрапляючи на жодні обмеження, віртуальний простір «поглинає», лишаючи дедалі менше часу на справжнє життя… І побіжно провокує початкові відхилення в поведінці:
🔴 втрачається відчуття реальності та часу;
🔴 порушуються цикли сну й неспання;
🔴 пригнічується критичне мислення;
🔴 зникає здатність контролювати свої вчинки;
🔴 з’являється млявість тощо.
Механізм формування інтернет-залежності подібний до нікотинової, алкогольної чи наркотичної. Просто тут спрацьовує не хімічний, а виключно психічний «подразник». На жаль, нерідко батьки самі створюють передумови для розвитку інтернет-манії у дітей, перекладаючи на електронні девайси власний обов’язок щодо виховання та розваг.
☝️ Як і будь-якій хворобі, інтернет-залежності краще запобігти, ніж потім її лікувати. А тому дорослим варто:
✅ пояснити дитині основні правила онлайн-життя, звернути увагу на можливість використання мережі для навчання та саморозвитку;
✅ позначити чіткі часові межі користування інтернетом (це не має звучати як заборона, яку дитині вочевидь захочеться порушити, ліпше – спокійна розмова з роз’ясненням щоденного регламенту);
✅ моніторити активність дитини в соцмережах (для цього достатньо «зафрендитись», переглядати оновлення на сторінці, час від часу брати участь в онлайн-обговореннях);
✅ забезпечити насичене офлайн-дозвілля , щоби захоплення та активності в реальному житті не лише займали час, а й вабили дитину не менше ніж розваги в інтернеті;
✅ бути щирим другом своїй дитині, щоби вона не шукала допомоги чи поради у віртуалі, а йшла із запитаннями / проблемами / страхами спершу до батьків;
✅ бути прикладом (якщо дорослі самі зловживають перебуванням у мережі, то не треба сподіватися, що дитина чинитиме якось інакше);
✅ навчити дитину базовим правилам інтернет-безпеки (докладніше – у картотеці).
