Емоційне напруження, коли «горять» робочі дедлайни, – це нормально. Однак якщо рутинна трудова діяльність не приносить морального задоволення, а натомість виснажує , дратує й дедалі глибше занурює у стрес – то це серйозний привід замислитися над життєвими пріоритетами.
Лікарі Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 СМР наголошують: якщо стрес через роботу набуває хронічних ознак, проблеми зі здоров’ям ментального та фізичного характеру не забаряться … Щоби цьому запобігти, доцільно:
👉 «розібрати» свій стрес на складники, з’ясувавши, що саме є найбільшим тригером (психологи радять, наприклад, завести щоденник і протягом 1 тижня робити відповідні нотатки – такі записи допоможуть відстежити, які дії / завдання породжують стрес);
👉 за можливості вдаватися до «режиму OFF» у вечірній час (слушно вимкнути звук на телефоні , робочу пошту / чати тощо, це час для відпочинку – і крапка);
👉 послуговуватися принципами тайм-менеджменту (варто формувати список завдань за важливістю і планомірно їх виконувати, а не хаотично «розриватися» між усім, що треба виконати);
👉 збалансувати роботу й особисте життя (мають бути чіткі часові межі між трудовою діяльністю та дозвіллям, бо доступ 24/7 навіть машини не витримують, не те, що людина);
👉 вчасно ходити у відпустку, щоби перезавантажитися;
👉 утримуватися від конфліктів / пліткування в робочому середовищі (вони здатні серйозно похитнути внутрішню гармонію);
👉 відпустити «маніакальний» перфекціонізм (ця властивість хоч і є позитивною, проте важливо вчасно зупинитися, щоби врешті не нажити додатковий стрес і вигорання);
👉 опанувати й принагідно застосовувати практики релаксації (дихальні вправи, медитації, прогулянки в обідню перерву тощо);
👉 проконсультуватися зі спеціалістом, якщо самотужки позбутися постійної тривоги та емоційного виснаження, зумовлених трудовою діяльністю, не вдається (пацієнти ЦПМСД №1 мають змогу порадитися зі своїми сімейними лікарями або відвідати сеанс психолога; її номер, до речі, : +380975354891).
