Жодної стигми щодо ВІЛ/СНІД не має бути в цивілізованому суспільстві. На цьому наголошують в управлінні інспекційної діяльності в Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
ВІЛ-інфекція є хронічним захворюванням, що виникає внаслідок потрапляння в організм вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). За відсутності спеціального лікування ВІЛ поступово руйнує імунний захист організму та спричиняє розвиток синдрому набутого імунодефіциту (СНІД), що призводить до виникнення різноманітних інфекцій і тяжких захворювань.
Симптомів, характерних лише для ВІЛ-інфекції, немає. Людина може багато років не знати про свій ВІЛ-позитивний статус і продовжувати ризикувати власним здоров’ям та здоров’ям статевого партнера. Єдиний спосіб дізнатися про свій ВІЛ-статус – пройти тестування на ВІЛ.
Наявні в суспільстві, зокрема й на робочому місці, дискримінація та стигма у зв’язку з ВІЛ порушують права й гідність людей, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ), та позбавляють їх і тих, хто ще не знає свій ВІЛ-статус, ефективного доступу до послуг із профілактики, тестування й лікування. Дискримінаційна практика у сфері праці з боку роботодавців, працівників або клієнтів може ускладнювати пошук чи збереження роботи. У результаті ЛЖВ часто опиняються в неформальному секторі економіки.
Дискримінація у сфері праці у зв’язку з ВІЛ може проявлятися у відмові в укладенні або продовженні трудового договору, направленні на обов’язкове тестування під час працевлаштування чи переведенні на іншу роботу, запровадженні обов’язкового тестування під час первинних або періодичних медичних оглядів. Тестування на ВІЛ має бути добровільним.
Задля запобігання поширенню ВІЛ-інфекції рекомендується вживати заходів щодо заохочення працівників до добровільного проходження тестування. Профілактичні дії на робочому місці допомагають знизити рівень стигматизації та створити сприятливе виробниче середовище. Це, своєю чергою, сприяє збільшенню кількості звернень за послугами з діагностики, лікування й підтримки, а також зменшенню рівня поширення ВІЛ та туберкульозу.
Питання недискримінації щодо ВІЛ та СНІД мають бути включені до загальної політики або програми підтримки здоров’я працівників, політики недискримінації та гендерної рівності, або визначені окремими положеннями в колективних договорах чи галузевих угодах. Також це може бути окрема політика недискримінації у зв’язку з ВІЛ-статусом людини.
Політика щодо ВІЛ на робочих місцях – це заява про прихильність до впровадження заходів у межах чинного законодавства, що забезпечує недискримінацію, гарантує конфіденційність ВІЛ-статусу та полегшує доступ до послуг із профілактики, тестування й лікування.
