Низька температура, особливо якщо погода вітряна й волога, зумовлює високі ризики обмороження. Як уберегтися та як діяти правильно, щоби, надміру змерзши, не завдати ще більшої шкоди здоров’ю? Спілкуємося про це із сімейною лікаркою амбулаторії №8 Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 Аліною Гузь.
Вона зауважує, що під час обмороження кровообіг сповільнюється, до органів і м’яких тканин не надходить кисень. Першими «приймають на себе удар» кінцівки та обличчя, тобто ті частини тіла, де багато капілярів. Згідно зі статистикою, на них припадає понад 90% усіх випадків обморожень.
Сімейна лікарка пояснює, що зазвичай обмороженню сприяють:
- невідповідні одяг та взуття (вони насамперед мають бути сухими й теплими; доцільно носити термобілизну / одягати декілька речей одна на одну, бо так тепло утримується краще; завважте також, що затісні чоботи заважають циркуляції крові, а отже, ноги змерзнуть дуже швидко);
- незахищені від холоду й морозу частини обличчя та голови: вуха, підборіддя, щоки, ніс (теплі зимові шапки, шарфи тощо – обов’язкові за мінусової погоди, утім, не варто закривати шарфом лице, оскільки тепло після видиху «затримується» на ньому, а контакт із низькою температурою може спричинити обмороження; доречно також використовувати спеціальні креми для захисту відкритих частин тіла);
- алкогольне сп’яніння (спиртні напої посилюють переохолодження і водночас знижують здатність потерпілого його відчувати, алкоголь заважає м’язовому тремтінню, а це, як відомо, природний механізм зігрівання тіла);
- вживання наркотичних засобів;
- надмірні фізичні навантаження;
- стрімкий перепад температурних умов (наприклад, коли вийти із тепла/вологого приміщення на холод);
- голод.
З огляду на період перебування на холоднечі виокремлюються такі основні стадії обмороження:
- легка (температура тіла потерпілого коливається в межах 32–34 градуси, у нього спостерігається озноб, блідість і посиніння шкірних покривів, пульс знижується до 60 ударів, проблем із диханням ще немає);
- середня (температура – 29–32 градуси, у постраждалого виникає сонливість, плутається свідомість, пульс – між 50 і 60 ударами, на шкірі з’являються пухирі, а інтенсивність дихання знижується до 8–12 вдихів за хвилину);
- важка (температура організму нижче позначки 30 градусів, людина втрачає свідомість, її тіло судомить; шкіра холодна на дотик, бліда, з насиченим синім відтінком; частота пульсу – менша за 36 ударів на хвилину, швидко знижується тиск, дихання стає поверхневим).
Аліна Сергіївна зазначає, що надання допомоги людям з обмороженнями залежить не лише від ступеня переохолодження, а й від віку постраждалого, діагностованих йому хвороб.
«Побутує чимало так званих народних методів зігрівання, але більшість із них помилкові, – наголошує Аліна Гузь. – Розтирання, застосування олій, жирів, спиртовмісних матеріалів шкодять, а не допомагають! Тож найліпший варіант – знайти тепле приміщення для потерпілого та звернутися до медиків. І чим швидше це буде зроблено – тим краще».
