Каша з кукурудзи – вельми вдала кандидатка на здобуття статусу першої «дорослої їжі» в меню немовлят. Адже, за словами нашої сьогоднішньої співрозмовниці – лікарки-педіатра амбулаторії № 4 ЦПМСД №1 Наталії Савченко, цей різновид прикорму належить до категорії безглютенових, а отже, ризики виникнення алергії мінімальні. І водночас у кукурудзі чимало заліза, натрію, вітаміну РР, які позитивно впливають на крихітний організм, сприяючи насамперед розвитку м’язової системи й ефективній роботі кишківника.
Наталія Дмитрівна зауважує, що злаки нерідко починають додавати в раціон малюків після досягнення ними 5–6-місячного віку. Однак кожен випадок – то окрема історія, і попередньо батькам бажано обговорити свої гастрономічні наміри з лікарем, який спостерігає дитину.
Діставши схвалення педіатра, незайве також дослухатися до низки порад:
- страва має бути приготовлена з якісної монокомпонентної крупи або можна скористатися спеціалізованими кукурудзяними кашами для малюків, де склад збалансовано;
- каша мусить бути рідкою і однорідною за консистенцією;
- порція «на пробу» – 1 чайна ложка (у межах 10 грамів), яку слушно запропонувати малому гурману в першій половині дня, щоби мати змогу поспостерігати за його реакцією на новий продукт;
- якщо дегустація минула вдало, протягом тижня обсяг прикорму можна збільшити до 20 грамів за два приймання (орієнтуйтеся, що в однорічному віці дитина може споживати 150–200 гр);
- частіше, ніж тричі на тиждень, давати кукурудзяну кашу не варто;
- якщо матуся застосовує грудне вигодовування, після харчування злаковим прикормом доречно прикласти маля до грудей, так крихітному ласуну буде звичніше;
- варити крупу про запас, підігрівати її не бажано;
- не доцільно вводити будь-який новий різновид прикорму, коли малятко недужає;
- ані цукру, ані солі, ані будь-яких інших спецій чи підсилювачів смаку в каші не має бути (такі складники варто «притримати» аж до тої пори, коли дитині виповниться 2 роки).
