Не одне покоління людства виросло, щиро вірячи в те, що проба Манту за жодних обставин не має контактувати з водою. Проте сучасна доказова медицина однозначно стверджує: це МІФ️ Манту води не «боїться».
Власне, лікарська команда ЦПМСД №1 СМР нагадує, що для виявлення інфекції туберкульозу традиційно застосовується шкірний тест на основі туберкуліну – очищеної білкової сполуки, яка не містить живих чи ослаблених мікобактерій. За 48–72 години після введення діагностичного препарату перевіряються розмір і щільність місця ін’єкції. Отож-бо процедура надміру проста, безпечна та результативна. А ще – цілком комфортна, бо можна вести усталений спосіб життя, зокрема й купатися .
Вода не впливає на точність тесту, оскільки:
- не здатна просочитися до місця уколу, а туберкулін, як відомо, вводиться внутрішньошкірно;
- не взаємодіє з туберкуліном (він не розчиняється у воді та, контактуючи з нею, не змінює своїх властивостей);
- не впливає на імунну відповідь.
«Легенда» про табу на воду, найімовірніше, виникла через прагнення максимально убезпечити від будь-яких подразнень ділянку, куди вводиться туберкулін. Якщо людина у процесі купання, наприклад, активно тертиме місце ін’єкції чи, ба більше, шкрябатиме, то насправді може вплинути на результати скринінгу.
До речі️ Крім механічних ушкоджень, проба Манту «не любить», коли щодо неї застосовуються:
- креми, лосьйони й інші подібні речовини;
- пластири, бинти, компреси.
