Уже четвертий рік поспіль ми вшановуємо пам’ять жертв голодоморів в умовах повномасштабної геноцидної війни московії проти України.
Трагічні події сьогодення знову підтверджують: ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені, жертви – гідно вшановані, пам’ять про минулі трагедії – застерігати від подібного в майбутньому.
Тоталітарний комуністичний режим у ХХ столітті вчинив злочин геноциду проти українського народу d 1932–1933 роках, нині у ХХІ столітті його прямий нащадок і вірний послідовник – московський рашистський режим – робить те саме. Ідеологи та виконавці злочину геноциду в минулому столітті мали за мету знищення українців як нації. Сьогодні рашисти так само застосовують проти українців методи геноциду: масові вбивства, терор мирного населення на тимчасово окупованих територіях та в зоні бойових дій, сексуальне насильство, воєнні облоги, викрадення та депортації, умисні напади на укриття й шляхи евакуації, бомбардування житлових районів та мирних інфраструктурних об’єктів, руйнування населених пунктів.
Окупанти знову намагаються знищити нашу ідентичність, культуру, мову. Для цього, зокрема, піддають українців на окупованих територіях шаленому пропагандистському тиску, намагаючись просунути свої брехливі ідеологічні наративи. Тож війна, розв’язана російською федерацією проти України, спрямована не лише на те, щоби знищити нашу державну незалежність, а і щоби винищити українців як самобутній народ, як націю. Свого часу сталін, а нині путін обрали геноцид, бо інші методи упокорення українського народу не мали шансів спрацювати так, як ці тирани малювали у своїй хворій уяві. Сталін організував тотальну конфіскацію продуктів харчування, блокаду, безжалісний терор. Путін вчинив повномасштабне вторгнення зі звірствами, порушеннями міжнародних законів та звичаїв ведення війни. Правлячий режим тоталітарного срср замовчував і забороняв висвітлювати факти про Голодомор. Нині кремлівська пропаганда масштабно поширює дезінформацію задля заохочення своєї аудиторії до подальшого скоєння чи схвалення звірств, а також приховування власних злочинів у світі.
Натомість цивілізований світ сьогодні солідарний з Україною та демонструє свою підтримку. Станом на листопад 2025 року Голодомор 1932–1933 років в Україні актом геноциду визнали парламенти 28 держав, а також низка міжнародних організацій. Десятки цивілізованих націй нині практично допомагають нам вистояти в боротьбі з московським агресором, не допустити реалізації його злочинних цілей. Знання про Голодомор 1932–1933 років в Україні допомагає людям у всьому світі краще зрозуміти природу сучасної російської злочинної війни та геноцидних практик, які її супроводжують.
Пам’ять про голодомори ХХ століття сьогодні є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії московському агресору та тоталітарним режимам загалом, вона має також слугувати засторогою для недопущення організації штучного голоду будь-де на планеті.
