2 квітня відоме в усьому світі як День поширення знань про аутизм. Про цей стан побутує чимало хибних суджень, некоректних трактувань та домислів, що зрештою формують викривлене уявлення про людей із таким діагнозом. Отож-бо сьогодні спільно з фахівцями Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 розвінчуємо поширені міфи про розлади аутистичного спектру (РАС).
1 – Аутизм не є хворобою, ним не можна заразитися через брудні руки, чхання чи якось інакше. Це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку. Ключова його особливість – вроджений всебічний дефіцит соціальної взаємодії та спілкування. РАС невиліковний, однак завдяки професійній корекції людину можна адаптувати до життя в суспільстві.
2 – Аутизм не зумовлюється вакцинацією, позаяк ураження мозку відбувається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку плода. Із цим генетичним «збоєм» народжуються, тож щеплення тут ні до чого.
3 – РАС є доволі поширеним станом. Згідно з висновками Всесвітньої організації охорони здоров’я, на нього страждає 1 дитина зі 160. Таке співвідношення значно вище ніж, наприклад, при діагностуванні синдрому Дауна, який зустрічається з частотою 1 на 700 немовлят.
4 – Люди з аутизмом дуже різні. Когось із них за класичними мірками можна вважати геніями, хтось має посередні інтелектуальні здібності. Однак усім їм потрібно набагато більше часу, ніж їхнім одноліткам, щоби навчитися чомусь дуже простому.
5 – Ті, хто має розлад аутистичного спектру, попри поверхневу замкнутість, так само, як і інші люди, відчувають потребу в спілкуванні. Їм є що нам сказати, просто складно це зробити. Отож наша підтримка й розуміння їм особливо потрібні.
У випадку з аутизмом варто зважати, що:
📌 цей розлад здебільшого проявляється в дитинстві (до 5 років) і зберігається на все життя;
📌 його виникнення найбільше пов’язане із впливом довкілля та генетикою;
📌 якщо в малюка відчутне порушення мови, немає емоційного контакту з батьками й оточенням, коли дитина віддає перевагу самоті, а серед інших людей поводиться стривожено / розгнівано, якщо здійснює одні й ті самі дії протягом довгого часу (повторює одне слово, бігає по колу, розгойдується з боку в бік тощо) – необхідно повідомити про це сімейного лікаря або педіатра , щоби спростувати чи підтвердити ймовірний діагноз і в разі потреби оперативно розпочати корекцію й адаптацію.
