Війна неабияк виснажує ментально, а тому дедалі частіше українці зіштовхуються з тими чи іншими різновидами психічних розладів. Чи варто соромитися говорити про свої тривоги, переживання, стреси? До кого насамперед звернутися за порадою/допомогою? Обговорюємо цю тему з медичною директоркою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Анною Пилипенко.
Вона зауважує, що термін «психічні розлади» охоплює цілу низку ментальних станів, які впливають на почуття, настрій, мислення, повсякденну діяльність та здатність людини спілкуватися з оточенням. Внутрішня дисгармонія може трансформуватися в депресію, тривожні або обсесивно-компульсивні (повторювані думки та дії) розлади, різноманітні залежності, шизофренію тощо.
«Такі стани не з’являються нізвідки, – каже Анна Юріївна. – Про них зазвичай сигналізують певні ознаки, і якщо їх не ігнорувати та своєчасно звернутися по допомогу, то приборкати ментальні проблеми буде значно простіше».
Власне, якщо бодай щось із переліченого нижче ви помітили за собою чи своїми близькими, то ліпше порадитися з фахівцем:
- уникання контакту з родичами, друзями, небажання спілкуватися;
- порушення сну та/або харчування;
- різкі перепади настрою без очевидних причин;
- надокучливі думки й одержимість однією темою/проблемою/ситуацією;
- відчуття паніки, постійна тривога;
- занедбаний зовнішній вигляд;
- погана концентрація уваги;
- втрата цікавості до занять і речей, які раніше подобалися;
- самозвинувачення та безпідставне почуття провини.
Анна Пилипенко наголошує, що перший, до кого можна звернутися за психологічною розрадою, – сімейний лікар. Він мусить проаналізувати симптоми, провести скринінг на депресію, і якщо випадок потребує додаткового втручання психіатра чи психотерапевта, особистий лікар скерує людину до відповідного фахівця.
«Лікарі ЦПМСД №1 мають базові навички для надання первинної ментальної допомоги, – зазначає медична директорка центру. – Крім того, у нас працює штатний психолог, тож сам на сам із психологічними негараздами наші пацієнти не залишаться. Головне – щоби вони не соромилися говорити про проблеми, бо ментальне здоров’я так само важливе, як і фізичне».
