В осінній період піку свого поширення досягає ще одне вірусне захворювання – вітряна віспа, або вітрянка.
Лікарі Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 вказують на 3 її особливості:
1 – вражає переважно дітлахів (у найвищій групі ризику – діти віком 2–4 роки);
2 – є дуже заразною (передається під час чхання і кашляння, потоком повітря, у період вагітності);
3 – безсила перед вакцинацією .
Інкубаційний період вітряної віспи триває в межах 2 тижнів, інколи – 3. У цей час людина почувається цілком здоровою. Лише коли інфекція вбереться в силу, вона врешті сповіщає про себе висипаннями на шкірі та слизових оболонках, що надалі перетворюються на пухирці.
Крім того, недуга зазвичай супроводжується:
- млявістю;
- підвищеною температура тіла;
- втратою апетиту.
Перебіг хвороби здебільшого легкий, проте трапляються винятки, якщо намагатися боротися з вірусом самотужки, без фахової лікарської допомоги. Ідеться про пневмонію і енцефаліт, тож у ЦПМСД №1 наполегливо радять не нехтувати ознаками нездужання, а відразу повідомляти про будь-які зміни в самопочутті свого сімейного лікаря .
Водночас слушно скористатися профілактичною можливістю – вакцинацією. В Україні щеплення від вітряної віспи належить до рекомендованих. Передусім зробити його доцільно:
- малюкам, які досягли 1-річного віку й не хворіли на вітрянку;
- дітям під час вступу до садочка / школи, якщо вони раніше не недужали на вітряну віспу;
- дорослим, які теж попередньо не хворіли, але мають високий ризик інфікування: учителі, військові, медики тощо.
Вакцинуватися завжди можна у свого особистого лікаря, так само, як і довідатися, як та коли це краще зробити.
