Плутанина щодо того, які «повноваження» має сімейний лікар, виникає доволі часто. Одні пацієнти вважають, що він ледь не всесильний і має змогу виписати потрібний рецепт, причому зробити це в будь-який час доби. Інші люди, навпаки, переконані, що до свого персонального лікаря треба звертатися за залишковим принципом і відразу вирушають до вузькопрофільних спеціалістів.
І перші, і другі мають дещо викривлене уявлення, каже заступниця медичного директора з якості обслуговування Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 Світлана Кириченко.
«Декларація є відправною точкою для отримання безоплатних медичних послуг, де ключовим провідником є саме сімейний лікар, – пояснює Світлана Іванівна. – Із нього починається процедура оцінювання самопочуття людини і саме він має запропонувати, як діяти при тому чи іншому хворобливому стані. Проте не треба думати, що персональний лікар всемогутній. У разі потреби він обов’язково скерує пацієнта на обстеження, а також до фахівців другої/третьої ланки надання медичної допомоги. У більшості випадків такі послуги будуть для пацієнтів безплатними. Якщо людина звертається до вузькопрофільних спеціалістів, не маючи направлення свого лікаря, то фінансове навантаження не виключене».
Щодо можливості виписування електронних рецептів на «Доступні ліки», то сімейний лікар діє в чітко визначених державою межах. Власне, відразу призначити медикаменти, охоплені програмою реімбурсації, особистий лікар може лише тим пацієнтам, яким діагностовано:
- серцево-судинні захворювання;
- цукровий діабет II типу;
- бронхіальну астму;
- хронічне обструктивне захворювання легень.
Якщо мають місце інші недуги та хворобливі стани, то людині необхідно буде відвідати рекомендованого сімейним лікарем фахівця (ендокринолога, невролога, психіатра тощо), який встановить точний діагноз, внесе відомості в електронну систему охорони здоров’я та випише перший рецепт. У подальшому, бачачи в ЕСОЗ обраний план лікування, виписувати рецепти на потрібні ліки зможе ваш особистий лікар.
